Лямбліоз у дітей: ознаки і небезпеки.

Лямбліоз у дітей: ознаки і небезпеки.

Не зважаючи на досягнення сучасної медицини, існують інфекції, які погано виявляються і діагностуються, серед них і лямбліоз.

Лямблії – патогенні найпростіші, що знаходяться в тонкому кишківнику, вони одноклітинні і прирівняні до одного класу з амебами .

У своєму життєвому циклі вони мають дві стадії: вегетативну та цистну.

Вегетативна форма лямблій рухлива. Вони можуть міцно прикріплюватися до слизової оболонки кишківника.

Інша форма – цисти. Рухаючись з тонкого кишківника в товстий, лямблії потрапляють у несприятливе для них середовище і перетворюються в цисти, які мають овальну форму і не можуть рухатися.

З товстого кишківника дитини цисти потрапляють в кал, і разом з ним виводяться з організму. У зовнішньому середовищі вони можуть зберігати свою живучість впродовж кількох років. Коли цисти лямблій знову потрапляють в людський організм, то вивільняються зі своїх оболонок і набувають здатність рухатися.

Найчастіше хворіють на лямбліоз діти 2 – 6 років, хоча трапляються випадки інфікування лямбліями немовлят. Медики відмічають, що у 20% проявів гострих кишкових інфекцій причиною є лямбліоз.

Лямблії найчастіше живуть у природних забруднених водоймах, стічних водах, на немитих овочах та фруктах, на брудних руках дітей, які хворіють на лямбліоз, у піску в пісочницях, особливо, якщо їх на ніч не закривають кришкою.

Коли можна заразитися лямбліями:

– Під час контакту від однієї зараженої дитини до іншої через забруднений цистами посуд, рушники, іграшки, предмети гігієни тощо. Велика ймовірність захворіти на лямбліоз у дітей, які мають звичку гризти нігті, ручки, олівці.

– При вживанні дітьми водопровідної води, яка заражена або води з відкритих водойм під час купання. Цисти лямблій можуть жити лише в прісних водоймах. У солоній морській воді їх немає.

– Під час вживання немитих овочів та фруктів, м’яса без належної термічної обробки.

Чим небезпечний лямбліоз для дитини

При інфікуванні лямбліями страждає весь організм, оскільки вони викликають токсичні та алергічні реакції. Діти, у яких виявлені лямблії, частіше хворіють на хронічний бронхіт, бронхіальну астму, атопічний дерматит, респіраторні захворювання.

Коли лямблії потрапляють у кишківник малюка, вони починають активно розмножуватися. Для цього їм необхідна велика кількість поживних речовин (мінералів, вітамінів та ін.), які вони беруть з крові дитини, призводячи до авітамінозу. Діти втрачають вагу, у них погіршується апетит.

Відбувається порушення процесів травлення і засвоєння поживних речовин.

Якщо лямблії довго і у великій кількості знаходяться у кишківнику, то знижується імунітет та відбувається хронічне отруєння організму, що призводить до порушення функціонування багатьох органів та систем.

У деяких дітей при суворому дотриманні гігієни і при сильній імунній системі захворювання може пройти самостійно через 5-6 тижнів, але це стосується переважно підлітків і не більше ніж у 25% випадків. У менших діток симптоми лямбліозу часто приймають за симптоми інших захворювань, тому правильний діагноз може бути поставлений не завжди вчасно.

Виділяють дві форми лямбліозу – гостру і хронічну.

При одночасному потраплянні в організм маляти великої кількості цист лямблій, захворювання протікає гостро і стрімко. Найчастіше гострі форми спостерігаються у немовлят і маленьких дітей. Характерні такі симптоми як: кольки в животі або спазми, здуття живота, метеоризм, підвищення температури тіла, рідкий стілець, нудота, рідше блювота, зниження апетиту. Спочатку випорожнення часті, до 10 разів на добу, водянисті з піною, потім їх кількість зменшується, вони мають неприємний запах і жирні по консистенції. Крім проявів з боку шлунково-кишкового тракту спостерігаються зміни на шкірі – з’являються висипання з дрібними цятками, яскраво-рожевого кольору, на набряклій основі. Зазвичай вони локалізуються на всьому тілі і тримаються до п’яти днів. Ці висипання лікарі можуть сприйняти за харчову алергію.

Найчастіше зустрічаються хронічні форми лямбліозу. Прояви його дуже різноманітні і можуть стосуватися багатьох органів і систем. Найбільше страждають органи травлення. Дітей турбує метеоризм, діарея або запори, переймоподібні болі в животі з правої сторони (можуть бути розлиті болі), нудота, блювота. Порушується апетит – або він різко посилюється, або знижується аж до анорексії, може формуватися вибірковість в їжі. При огляді можна побачити обкладений язик.

Через порушення роботи кишківника погіршується виділення жовчі і вироблення соку підшлункової залози, це буде погіршувати процес травлення.

Шкіра також реагуватиме на інфікування лямбліями різного роду алергічними реакціями – кропивницею, нейродермітом, строфулюсом тощо. Вона може мати жовто-сірий колір. При тривалому лямбліозі шкіра на шиї, ліктьових і колінних згинах темніє і має коричневий відтінок.

Часто при лямбліозі виявляють симптом фолікулярного кератозу – шкіра стає схожою на гусячу (найчастіше на руках, ногах, бічних поверхнях живота). Волосся стає тонким, ламким, погано росте, змінює забарвлення. Губи можуть лущитись, тріскати, утворюються заїди.

Можливе порушення роботи серця – можуть формуватися екстрасистоли і аритмія, формується гіпотонія або гіпертонія, можуть бути непритомність, надмірна пітливість. Уражається і нервова система – з’являються ознаки загальної слабкості, надмірно швидка стомлюваність. Діти можуть бути дратівливі, у них порушується сон, можуть формуватися кошмарні сновидіння, головні болі, захитування і запаморочення. При лямбліозі можуть проявлятися неврози нав’язливих рухів – діти можуть кліпати, сіпати м’язами обличчя або плечима, гримасувати. Лямбліоз може давати підвищення температури до 37-37.5°С. Можуть спостерігатися скрипіння зубами, енурез і зміна розмірів печінки.

Небезпека лямбліозу у тому, що він може маскуватися під інші хвороби. Тому так важливо вчасно його діагностувати.

Лямбліоз дуже важко виліковується. Незважаючи на безліч різних народних методів лікування цього захворювання, які можна зустріти на сторінках друкованих ЗМІ та в інтернеті, ні в якому разі не потрібно відмовлятися від лікування у спеціаліста, адже при лямбліозі має бути серйозне і невідкладне лікування.

Профілактичні заходи щодо попередження інфікування лямбліями.

1. Обов’язково ретельно мити перед вживанням овочі та фрукти.

2. Мити руки після приходу з вулиці та перед вживанням їжі.

3.Допомогти дитині відмовитися від звички гризти нігті, олівці, ручки, адже на цих предметах часто можуть знаходитися цисти лямблій, провокуючи повторні інфікування.

4. Відмовитися від утримання домашніх тварин, особливо, якщо дитина ще дуже маленька. Якщо немає такої можливості, то звести до мінімуму контакти маляти з домашнім улюбленцем. Після контакту з твариною обов’язково мити руки. У жодному разі не доручайте дитині прибирати котячий лоток, оскільки контакт з ним підвищує ризик інфікування втричі.

5. Не купувати їжу дитині у невеличких закладах харчування та на вулиці, адже вам невідомо, в яких умовах готувалася їжа.

6. Не дозволяти дитині гратись у пісочниці, яка не закривається кришкою. Адже часто коти використовують їх в якості свого туалету.

7. Не дозволяти дитині купатись у відкритих стоячих водоймах, адже в них і знаходиться безліч мікроорганізмів, в тому числі і лямблій, які можуть потрапити разом з водою в організм дитини і паразитувати там.

Дотримання цих правил дозволяє знизити ризик захворіти на лямбліоз приблизно на 60%, але  ймовірність інфікуватися все рівно залишається. Тому, якщо ви помітили у вашої дитини симптоми, які описані в даній статті, слід обов’язково звернутися на консультацію до лікаря-педіатра, щоб він провів дослідження на наявність лямблій. І пам’ятайте, чим раніше буде виявлена хвороба, тим легше її лікувати.